Сяйво нового світла в сталактитовій печері

Сталактитова печера відкриває чарівний світ сталактитів і сталагмітів, над якими природа працювала десятки тисяч років. Управління природи і парків Ізраїлю встановило в печері сучасну систему освітлення, яка захищає сталактити і сталагміти від пошкодження світлом і створює неймовірну атмосферу для відвідувачів.

Основні визначні пам'ятки:

Карстовий феномен - сталактити і сталагміти Красиві види на пагорби Єрусалиму і Іудейську рівнину Красиві види Прекрасні види на пагорби Єрусалиму і Іудейську рівнину можна споглядати коло парковки та біля входу в печеру Красиві види всередині печери Заходи Управління природи і парків Ізраїлю щодо поліпшення обслуговування відвідувачів та охорони місця Управління облаштувало парковку, в
становило туалети і питні крани, проклало в печері стежку і встановило екрани з поясненнями про формування печери. Було також встановлено спеціальне освітлення з довжиною хвилі, яка не випромінює тепла і запобігає утворенню водоростей. Управління також вивело печеру зі складу кар'єрів Хар Тув, із подальшими заходами її збереження та моніторингу її складу повітря, щоб не пошкодити сталактити і сталагміти. Як дістатися: Рухайтеся на південь від розв'язки Шаар Ха-Гай (шосе 1) до автодороги 38, потім зверніть ліворуч на шосе 3855 перед Бет Шемеш. На другому круговому перехресті, не доїжджаючи до Махсеї, поверніть ліворуч на дорогу 3866 і рухайтеся нею приблизно 5 км до Т-подібного перехрестя, поруч з яким встановлено пам'ятник шатлу Челленджер.

На перехресті поверніть ліворуч і незабаром ви опинитеся коло парковки біля печери. Додаткова інформація Сталактитова печера – справжня печера на західному схилі хребта Ніс Харім. Печеру було відкрито в 1968 році після вибухових робіт на кар'єрі Хар Тув. Вона має 82 метри в довжину і 60 метрів у ширину. Хоч вона і невелика, вона відкриває неймовірний світ сталактитів і сталагмітів різних форм і кольорів - таке не часто можна зустріти навіть в куди більших печерах. Сталактитова печера є карстовою печерою. Вона утворена завдяки розчиненню вапняку в гіпсі. Дощова вода просочується в землю, збагачується вуглекислим газом і перетворюється в слабку кислоту,
поступово розчиняючи породу. Вода капає в печеру і виділяє невелику кількість розчиненого вапняку, який поступово формує сталактити і сталагміти. Сталактити, що звисають зі склепіння печери, можуть досягати в довжину до 4 м.

Деякі з них з'єднуються зі сталагмітами, що ростуть знизу вгору. Сталактити варіюються в діаметрі від декількох міліметрів до декількох метрів. Сталактити мають безліч форм – полиці, завіси, кластери, корали і всілякі інші форми, які тільки змогла придумати природа, із безліччю кольорів. У печері виявлено сталактити віком 300 000 років і більше. Завдяки їм вчені можуть вивчати різницю клімату в регіоні в минулому та сьогодні. Можна знайти і більш давні сталактити, але сучасні методи вимірювання недостатньо досконалі, щоб визначити їх вік. У новій системі освітлення використовуються світлодіоди, які не дають тепла. Довжина хвилі світла запобігає утворенню водоростей на сталактитах і сталагмітах, сприяючи їх збереженню. Заповідник названо на честь Авшалома Шохама – солдата ізраїльської армії, пораненого під час служби, що помер від ран.

Тур печерою

1. На шляху до печери Заповідник Авшалом простягається на 274 дунами серед чагарників середземноморського узбережжя і включає характерну для регіону флору і фауну. Основним її представником є дуб звичайний, також ростуть мастична фісташка, калікотоме колючий, саркопотеріум колючий та крушина. Навесні цвітуть геофіти та різноманітні квіти. У заповіднику мешкають олені, лисиці, шакали і птахи, типові для єрусалимських пагорбів.

Стежка і приблизно 150 сходинок ведуть від парковки до оглядового майданчика з видом на цементний завод, Бет Шемеш, хребет Цора, Нахал Сорек та Іудейську рівнину.

2. Огляд печери Насамперед відвідувачі заходять в кімнату акліматизації. Тут демонструється 8-хвилинне відео про історію формування печери та її природи.

Після відео починається тур, що включає кілька зупинок: Плаза. Звідси відкривається загальний вигляд печери. Підсвічування чудово підкреслює скульптури та інші місцеві форми печери. По мірі огляду ми розглянемо все більш детально. Слонячі вуха. Це одна з найстаріших і найбільш вражаючих колон печери. Її вік становить десятки тисяч років. Поруч з нею розташовані басейни, куди стікає по краплині вода. Вода не заповнює печеру, оскільки вона просочується крізь її підлогу. Тут можна побачити розломи печери і те, як вони вплинули на розташування сталактитів і сталагмітів. Геліктитові утворення. Геліктити формуються з осаду, що утворюється в сухих місцях печери, особливо уздовж невеликих тріщин, куди потрапляє зовсім небагато води. Геліктити ростуть у всіх напрямках – таке враження, наче вони не піддаються гравітації. Їх закручена форма і дала їм назву (від грецького helix - спіраль).

Вважається, що вони формуються за рахунок проникнення дуже невеликої кількості води через крихітні тріщини, з виділенням розчиненого у воді вапняку. Звідси ми бачимо різнокольорові сталактити і сталагміти. Червоний колір говорить про наявність в камені оксиду заліза, а яскравий білий колір свідчить про недавнє формування з карбонату кальцію - основного мінералу гіпсових скель. Сад скульптур. Тут відвідувачі можуть дати волю своїй уяві. Звідси можна розгледіти Самсона, що звисає з колон філістімлянского храму, фігуру з дитиною в руках, Мойсея зі скрижалями, Санта-Клауса, жабу, тюрбан Аладіна і багато чого іншого. Нерозділене кохання. Тут теж стане у пригоді наша жива уява. Зі стелі звисає сталактит, а з підлоги росте сталагміт. Вони ледь не торкаються один одного у поцілунку, але через нестачу краплин води, їх зростання припинено, коли їм залишилися лічені міліметри один до одного, тому вони так і не перетинаються. Час від часу вода починає тихенько капати протягом декількох днів – можливо, в майбутньому води стане більше,
і Ромео і Джульєтта нарешті зустрінуться. Це найнижча точка туру – 60 метрів нижче рівня землі і на 20 метрів нижче входу в печеру. Трикутний басейн. Тут ми бачимо басейн, який може служити прикладом розвитку кальцитових плотів. Кальцитовий пліт являє собою товстий шар з осаду кальциту на поверхні води – він може витримати вагу дорослої людини. Тут теж можна побачити скульптури, в яких найчастіше впізнають лисого усміхненого Будду та Мойсея в кошику. Стіна меду. Найбільша і найжвавіша стіна печери – по ній краплини води рухаються цілий рік. Вода надає колоні вид меду. Тут можна побачити значний масив сталактитів у формі коралів – через них ця зона отримала назву «коралового рифу» або «Червоного моря».

За «рифом» розташований відносно великий сталагміт, оточений кількома маленькими - разом вони виглядають як Білосніжка та семеро гномів. Відвідувачі з живою уявою часто вбачають тут відьму, принца і двогорбого верблюда. Дитячий садочок. Тут є багато невеликих сталактитів, які тільки починають свій ріст. Це місце знаходиться недалеко від виходу і знаменує кінець туру.